Хтось святкує Новий рік,
Як вкриває землю сніг...
Але в Бога є дива!
Свято: Року Голова
У осінній добрий час
Йде з дарунками до нас!
Дуже любить Бог усіх —
Хай солодким буде рік!
Дивне свято — Йом Труа,
Бо сурмить з небес труба!
Кожний день — то Божий дар,
Хай сурмить в серцях шофар!
Друже, часу не марнуй,
Перед Богом поміркуй,
Як ти вірив, як ти жив,
Що для Господа робив.
Бо як пройде десять день:
Йом кі Пур — то Судний День...
І єдине запитання:
Чи є в серці покаяння?
Любиш ти свої дороги,
Чи вузькі стежки — до Бога?
Бог не хоче засудити,
А помилувать, простити,
В Книгу вічного Життя
Записать твоє ім’я!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
