***
Це місто втратило сенс
Опісля твого від’їзду.
Немов підгорілий біфштекс,
Випльовую... себе із під’їзду.
Враз вулиць чорнобілий макет
Хтось закрутив в лабіринти.
Малюнок сіріє. Портрет
І смуток без даху та ринви.
Неба дешевий коктейль
Розлито далебі між хмари.
П’ю вечір. Плечі. Готель
„ Життя”. Шукаю нашу кімнату.
На вуха натягую музику.
Серцю б теж не завадило грітися.
Без тебе?! Не треба. Гудзики
Слів пришиваю й відрізую.
Жую злісно іронії кекс.
Дивлюсь крізь байдужості призму.
Місто, справді, втратило сенс
Опісля твого від’їзду.
Прочитано 3626 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Маяковский-украинец. Ну, ну... Комментарий автора: Дякую за "ну-ну".
І за Маяковського, звісно теж.
А особливо - за те, що просто відреагували, написавши міні-коментар.
Зворотній зв'язок - річ просто необхідна.
ученик-2
2008-11-21 20:34:01
На сайт християнський,Андрію,
З гріхів почуття не неси,
Не всі зрозуміти зуміють,
Що роблять з людини біси.
Ти краще до Бога звернися,
Покайся й довірься Христу
І серце твоє звеселиться
Як вийде на стежку святу.
Бог жінку тобі подарує
Із тих,що не ходять в готель
І щастя в Христі завирує!
Без Нього,- гріховний коктейль. Комментарий автора: Ученик-2 - це я так розумію школяр молодших класів. Та ще й двійочник.Ну так, шароварська традиція. Знаєш,я теж вмію іронізувати. Якщо ти іще не помітив, то в твоїх коментарях християнство виражається лише у експлуатації імені Христа.
Чи ти хочеш мірятися гріхами? Знаєш, чоловіки люблять мірятися. Коли б це була справді творча перепалка як у Пікассо і Модільяні, скажімо, то варто було би спробувати. Але ж ти далеко не Пабло.
Маю надію, що ти не модератор цього сайту, бо аж так занадто переймаєшся моєю поезією. Проте, коли я вгадав, то видали мої вірші одразу - інакше я щодня додаватиму нові.
Щодо жінки, Христа і готелю. Моя бабця - баптистка, яка побувала в Освенцімі, Броварівках, Мюнхені. У мене чудова дружина і донька. Я з чотирнадцяти років вислуховую нотації на схожі до твоїх фанатичні навколохристиянські теми (маю імунітет). Вірші, які викладаю на сайті не всі датовані 2008 роком. Якби вони були дітьми, то деякі з них пішли б до школи, учню. А своє християнство я не афішую істеричними віршоподобами про те шо хтось когось комусь подарує і шось там десь завирує. Бога маю в серці, а не ламінованому посвідченні випускника християнського коледжу.
І наостанок. Коли я читаю твої коментарі, сусідам чути мій регіт. Дякую тобі за неоціненний вклад у мій добрий настрій щодня! Чекаю оцінок і попрошу частіше згадувати про пекло й гріхи. Це принаймні відповідає тону моєї уяви тебе.
ученик-2
2008-11-22 00:06:41
Вибачте,дідьку,більше не буду чіпати.З повагою до вас,58-мирічна особа. Комментарий автора: Дякую, дідусю!!!
Сороколіт
2008-11-30 11:35:48
принаймні, це на пів-сходинки вище за зварювальника (не для образи професії) і на дві - за робокопача...
і нехай у твоєму серці не панує гнів, будь-ласка...
Бо це людське, бог гнівається на так...
З повагою, ще один учень Ісуса..
~ Тебе… ~ - Тамара Локшина Один человек спросил меня:"Ты знаешь как будет американское выражение удивления Wow(вау) по грузински?" я сказала, что не знаю. Тогда этот человек мне ответил: "Это будет "Вах" (Wowh) Когда я писала стих, мне почему-то вспомнились именно эти слова очень кстати...
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
